Акціонери українських банків не мають правових інструментів для захисту бізнесу через необмежену владу НБУ та ФГВФО. Верховний Суд
закрив справу банку “Конкорд”, скасувавши рішення нижчих інстанцій.
В Україні штучно абсолютизована влада Національного банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і це ганебна практика. Така ситуація призводить до того, що акціонери банків не мають правових інструментів для захисту свого бізнесу. Таку думку в ексклюзивному коментарі “Кава-таймс” висловив політолог Сергій Шабовта.
Практика, коли у НБУ та ФГВФО необмежені можливості в діях щодо банків є дійсно ганебною. Як і ганебним є те, що в судах не можливо відстояти свої права
За його словами, на сьогодні в Україні склалася ситуація, коли акціонери банків фактично позбавлені правових інструментів для захисту свого бізнесу. Він додав, що в Україні немає визначеного статуту, закріпленого зокрема в банківській сфері. “На сьогодні є чимало банків, які виживають зі 100% іноземним капіталом. Але при всьому тому законодавство, система законів зробила так, що абсолютизували штучно владу Нацбанку”, – пояснив Шабовта.
Він нагадав, що Національний банк за останні роки неодноразово змінював керівників, але ці люди, за його словами, не були незалежними фахівцями.
Чого чекати від установи, яка змінила купу керівників, і це були не фахівці з банківської сфери, а це були віддані системі і правящим кланам люди. Тобто вони заздалегідь були залежні від впливу влади, від її бажань. І тому ми бачили і банкопади, і виведення банків з ринку, знищення банків
Водночас на думку Шабовти, зараз в Україні абсолютно не захищені капітали юридичних осіб, які в тих чи інших приватних банках тримали свої гроші. “Вклади юридічних осіб, вони просто вмирають, вони розкрадаються, вони розтягуються, і ніхто пояснити це не здатний. Ну, це ми повертаємось до того, що в значній мірі сама державна, скажімо, інституція, вона носить імітаційно-умовний характер. Вона не виконує тих функцій, які мала би виконувати потужна держава”, – розповів Шабовта.
Додамо
Колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 липня 2025 року закрила провадження у спорі банку “Конкорду” з Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізосіб. Раніше суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконним рішення НБУ про виведення банку з ринку, однак Верховний Суд ці рішення скасував навіть не розглянувши справу по суті.
У своїй постанові колегія прямо зазначила , що жоден суд в Україні не наділений повноваженнями розглядати позови акціонерів банків, що перебувають у процесі ліквідації щодо неправомірних дій чи рішень Національного банку України.
У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимоги колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом
Тож Верховний Суд не надав оцінку рішенням судів попередніх інстанцій і не визнав, що вони були не законними чи необґрунтованими. Співзасновниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка вважає рішення суду упередженим, за її словами акціонерів позбавили їхніх конституційних прав на захист.
Нагадаємо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла співзасновниця банку Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
